Інвестиційна компанія UMG Investments є новатором використання сучасних технологій переробки в Україні.
Для економіки Дніпропетровської області 2020 рік виявився складним, однак разом із труднощами, спричиненими пандемією коронавірусу, слід відзначити приклади розвитку. Один з найбільш надихаючих — офіційне відкриття криворізької компанії ТОВ «Українські мінеральні добрива», яка використовує найсучасніші екологічні технології промислової переробки для виробництва азотних добрив, стався в жовтні 2020 року.
Нещодавно відкритий у Дніпропетровській області об’єкт є новою інвестицією UMG Investments. Компанію UMG Investments заснувала у 2006 році SCM для керування активами в сировинній сфері. Зараз UMG Investments є інвестиційною компанією, яка працює в кількох секторах економіки, а ринкова вартість усіх активів під її управлінням перевищує 500 млн дол. США. Новий український комплекс із виробництва мінеральних добрив було побудовано з нуля, а сума загальних інвестицій становила понад 11 млн дол. США. Він використовує найсучасніші технології німецько-японського машинобудівного гіганта Hosokawa Alpine і є більш розвиненим, ніж більшість подібних об’єктів, розташованих у сусідньому Європейському Союзі.
Акцент на екологічно збалансованих бізнес-моделях і готовність активно інвестувати в технології є важливою частиною філософії UMG Investments. Такий підхід усе ще є відносно новаторським в Україні, але генеральний директор UMG Investments, Андрій Горохов вважає, що це всього лиш питання обміркованої довгострокової бізнес-стратегії. Він зазначає, що хоча наразі українські екологічні норми не такі жорсткі, як у ЄС, напевне, протягом найближчих десятиліть ми спостерігатимемо їхнє зближення. Саме тому створення об’єктів, що відповідатимуть майбутнім вимогам більш регульованого ринку, як очікується, є доцільним.
Дотримання вищих стандартів Європейського Союзу також означає ширший доступ до ринків ЄС. Горохов стверджує, що якість та екологічна безпека виробництва ТОВ «Українські мінеральні добрива» є головними факторами для іноземних клієнтів.
Попит на продукцію ТОВ «Українські мінеральні добрива»: новий завод у Дніпропетровській області вже продав увесь вироблений до кінця січня 2021 року сульфат амонію. Планується, що ТОВ «Українські мінеральні добрива» вийде на повну потужність у 2021 році — 100 000 тонн щороку.
«Керівництво, як правило, має дуже чітку позицію щодо екологічних питань і прагне упевнитися, що добрива, які використовуються, не містять жодних шкідливих добавок», — зазначає Горохов.
ТОВ «Українські мінеральні добрива» — другий новий проєкт на 2020 рік у портфелі UMG Investments, пов’язаний із переробкою. У квітні компанія уклала угоду з ТОВ «Ефективні інвестиції» щодо придбання міноритарного пакета акцій підприємства Львівської області, що виробляє високобілкові кормові добавки для сільськогосподарських і домашніх тварин. Це партнерство спрямоване на створення першого в Україні незалежного заводу з переробки побічних продуктів тваринного походження.
Протягом 2020 року компанія також працювала над іншою ініціативою в Дніпропетровській області, спрямованою на перетворення парникових газів, що утворюються в процесі видобутку вугілля, у джерело опалення та електроенергії. Наразі UMG Investments інвестувала близько 2 млн дол. США в пілотний проєкт на базі вугільної шахти, розташованої недалеко від Павлограда в Дніпропетровській області. Сьогодні завдяки енергії, яку виробляє шахта, вона обслуговується. Якщо цей пілотний проєкт виявиться успішним, протягом наступних п’яти років планується розширення, зокрема, створення ще одного об’єкта та зростання потужності з 1,5 мегават до 6,5 мегават.
«У проєкта великий потенціал, він матиме позитивний екологічний вплив на регіон. Ідея вражає та захоплює, — каже Горохов. — Ми також почали шукати партнерів у новій для UMG Investments галузі — переробка пластику. Ми готові інвестувати понад 2 млн дол. США в підприємства та проєкти з переробки полімерних відходів. Оскільки все більше європейських країн вимагають від виробників упаковки використовувати до 30 % переробленого пластику, відповідний сегмент ринку переробки пластмас, за очікуваннями, почне найбільш динамічно розвиватися. Світові тенденції також означають позитивні перспективи для України. З 2019 до 2027 року очікується, що ринок переробки пластмас зростатиме з точки зору прибутку на 6,6 % та на 8,8 % за обсягом щороку. Наша країна вже рухається до впровадження розширеної відповідальності виробників. Кількість сортувальних станцій щороку зростає, а практика роздільного збирання побутових відходів за категоріями поступово стає популярнішою серед населення. Такі тенденції створюють передумови для розширення виробничої потужності існуючих українських підприємств та виходу на світові ринки переробленої пластмаси. Ми шукаємо компанії, які переробляють усі види термопластичних пластмас на готову продукцію або проміжні сировини, наприклад, шнури, гранули та волокна».
Попит на продукцію ТОВ «Українські мінеральні добрива»: новий завод у Дніпропетровській області вже продав увесь вироблений до кінця січня 2021 року сульфат амонію. Планується, що ТОВ «Українські мінеральні добрива» вийде на повну потужність у 2021 році — 100 000 тонн щороку.
Оскільки промислова переробка залишається відносно вільною нішею в Україні, Горохов вважає, що вона створює величезні можливості для подальших інвестицій. За його словами, українські підприємці починають усвідомлювати, що повторна переробка побічних продуктів виробництва має значний потенціал. Це відкриває нові шляхи співпраці.
«У багатьох галузях ми спостерігаємо готовність укладати довгострокові угоди з такими партнерами, як ми, з метою створення умов, потрібних для переробки промислових відходів та побічних продуктів виробництва. Оскільки ця культура набуває поширення, це створює нові можливості для інвестування».
Поки Горохов продовжує шукати нові інвестиційні можливості в промислових секторах України, йому доводиться давати раду з мінливим бізнес-кліматом 2020 року внаслідок глобальної пандемії коронавірусу та супутніх карантинних обмежень. Незважаючи на новітній характер самої пандемії, Горохов зазначає, що створені коронавірусом кризові умови фактично не є новими для України. Так, це вже третя велика криза, з якою компанія UMG Investments зіткнулася протягом чотирнадцятирічної історії існування. Зокрема, можна згадати глобальну фінансову кризу 2008 р. та економічну катастрофу 2014 р., спровоковану загостренням конфлікту з Росією.
«Наш професійний досвід сприяє кращому розумінню необхідних дій в умовах таких криз», — каже він.
Як і багато інших гуру бізнесу, Горохов вважає, що поточні кризові умови також створюють цілком новий спектр можливостей для амбітних і впевнених у собі компаній. Він розповідає про необхідність перейняти менталітет стартапу та підкреслює важливість підвищення організаційної гнучкості, щоб за потреби адаптивно реагувати на швидкі зміни бізнес-клімату. Він стверджує, що компанії, які здатні краще пристосуватися до нових ринкових умов, отримають низку винагород — зокрема, більшу частку ринку, тепліші відносини з клієнтами та суттєве зміцнення ділової репутації.
«Якщо ви зарекомендували себе як підприємство, здатне успішно керувати діяльністю в поточних економічних умовах, цілком обґрунтовано можна припустити, що ви так само впораєтеся з майбутніми кризами. Це породжує зміцнення довіри».
На думку Горохова, коронавірусна криза також відчиняє вікна можливостей для розширення.
“Я вважаю життєво важливим для України створити єдине бачення та єдину економічну стратегію”
Реакцією багатьох міжнародних інвесторів на пандемію стало відкладання планів виходу на український ринок та здійснення більш зважених, незначних заходів. Тим часом несприятливі економічні умови, створені спалахом коронавірусу, зменшили кількість вітчизняних конкурентів на ринку.
«Такі обставини фактично максимально сприяють інвестуванню, це слушний час. Оцінка ринкової вартості нижча, конкуренція невисока — усе це сприяє реалізації інвестиційних проєктів, які інакше були б недоступними».
Протягом 2020 року Горохов брав активну участь у розгорнутій публічній дискусії щодо пріоритетів України, оскільки держава, здається, починає одужувати після тривалого карантину. Тож який його власний рецепт відновлення економіки?
«Це гарне запитання! Якби хтось міг дати вичерпну та переконливу відповідь, думаю, він заслужив би принаймні номінацію на Нобелівську премію, — іронізує Андрій. — Ми інвестували в одинадцять компаній, це дає нам уявлення про всі основні галузі в Україні. Ми також реалізуємо товари на 40 ринках, тож чітко відчуваємо поточні настрої в інших куточках світу».
Обговорюючи виклики, що стоять перед Україною на шляху до оновлення, Горохов раз у раз повертається до необхідності виразнішого бачення майбутнього економічного напрямку держави.
«Я вважаю життєво важливим для України створити єдине бачення та єдину економічну стратегію. Якщо уряд зможе визначити пріоритетні сектори української економіки, ми зможемо рухатися вперед і виявити, чого бракує відповідним галузям, що потрібно для розвитку. Тоді ми можемо сподіватися на побудову співпраці між державою та приватним сектором, що допоможе країні дістатися з пункту А до пункту Б економічного розвитку. Вочевидь, попереду довгий шлях, але зараз нам бракує узгодженого бачення цільової моделі».
Генеральний директор UMG Investments також визнає важливість міжнародних інвестицій як одного з основних важелів бажаної трансформації економіки України в розвинену. З моменту здобуття незалежності в 1991 році Україна стабільно відставала від сусідів у Центральній Європі через відносну нездатність країни залучати прямі іноземні інвестиції (Foreign Direct Investment, або FDI).
На думку Горохова, це не випадково. «Відносини України з міжнародними інвесторами підпорядковуються тим самим основним принципам, що і взаємодія у повсякденному житті. Зустрівши когось нового, ви маєте вирішити, чи хочете розвивати відносини з цією людиною. Якщо ви виявите, що у вас багато спільного, то, можливо, вирішите інвестувати у відносини. Але якщо є суттєві суперечності, ви, найімовірніше, будете триматися на відстані». Він вважає, що Україна поки що не викликає достатньо довіри. Ми не в змозі переконати міжнародних інвесторів, що держава є надійним партнером.
«Потрібні Україні інвестиції вимагають довгострокових зобов’язань на п’ять, десять, або двадцять років і передбачають довгострокові необоротні активи. Ці активи не можна буде вивезти в Японію, Великобританію чи Францію. Ви маєте залишатися в Україні. Тож потрібен високий рівень довіри та розуміння місцевого бізнес-клімату».
Одним із факторів, що наразі перешкоджає формуванню високого рівня довіри, є непрості відносини України з Міжнародним валютним фондом. Навесні 2020 року українська влада забезпечувала виконання нової програми МВФ, яку розглядали як важливу для економічної стабільності країни. Однак низка подальших урядових рішень та судових постанов щодо встановлених МВФ умов загрожували зірвати подальшу співпрацю. Горохов вважає, що потенційні інвестори отримали тривожні сигнали.
«Усі, включно з українським урядом, розуміють, що позиція МВФ є показником для більш широкого інвестиційного співтовариства. Для країни, яка прагне залучити інвестиції, обурливо спочатку тиснути на газ, а потім так гальмувати. Якщо ми хочемо побудувати репутацію надійного партнера, нам слід ставитися до умов МВФ як до біблійних заповідей».
Відносно невисокий статус України на міжнародній арені також не сприяє залученню інвестицій та підриває зусилля держави. Горохов був одним з українських бізнес-лідерів, які брали участь в ініціативі «Український дім», промо-платформі під час Міжнародного економічного форуму в Давосі в січні 2020 року. Він добре усвідомлює репутаційні труднощі України і щиро впевнений у необхідності активнішої промоції держави на міжнародній арені.
«Вважаю, що це надзвичайно важливо. Якщо ми не покажемо себе і не дамо міжнародній аудиторії шанс ближче познайомитися з нами, вони отримають інформацію з інших джерел. На жаль, здебільшого є тенденція до негативного висвітлення України в міжнародних ЗМІ. Тож ініціативи на кшталт „Українського дому“ в Давосі — чудовий інструмент для просування інвестиційних можливостей в Україні».
Як людина, що проводить значну частину свого професійного життя в міжнародних інвестиційних колах, Горохов з обережністю ставиться до обговорення перспектив, але вбачає обнадійливі ознаки проникнення українського «послання» в уми.
«Інвестори все частіше розглядають Україну як європейську країну з європейським менталітетом. Це дуже гарна новина. Також можна відзначити цікавість до швидкого розвитку українського ІТ-сектору, що ілюструє талант, який може запропонувати Україна, та підкреслює здатність держави інтегруватися у світову технологічну та цифрову економіку. Більшість інвесторів, із якими я спілкуюся, ще не готові вкладати в Україну грошові кошти, але мають бажання відстежувати нові можливості та прагнуть підтримувати теплі відносини з місцевими підприємцями. Якщо ми зможемо створити відповідний бізнес-клімат і підвищити рівень довіри, інвестори обов’язково прийдуть із грошима, технологіями та розвитком».